Година громадськості "Я гордий тим, що я - українець!"
Мета. Розширювати і поглиблювати поняття громадянськості, розвивати у
дітей прагнення бути свідомим громадянином України і її патріотом,
виховувати любов до рідного краю, його традиції і обрядів,
формувати громадянські якості: патріотизм, людяність, доброту,
милосердя, працьовитість.
Учитель.
Кожен учень по всій нашій Вітчизні: від найменших першокласників до вже дорослих випускників любить свою Україну, бажає їй добра, намагається стати справжнім патріотом і громадянином.
Кожна людина завжди з великою любов'ю і душевним трепетом згадує місця, де народилася, де минуло її дитинство. То родинне вогнище маленька батьківщина кожної людини, де живуть мама, тато, бабуся, дідусь, сестри, брати. І якщо скласти маленькі батьківщини кожного з нас — вийде велика держава Україна.
Україна - наша земля, рідний край. Наша країна з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею і мудрими талановитими людьми.
Це велика держава, і живуть в ній різні народи, Крім українців, нашу землю заселяють люди інших національностей, серед них росіяни, білоруси, поляки, чехи, молдавани та інші. І всі вони знайшли в нашому краї свою батьківщину, називають матір'ю соборну і суверенну Україну.
Отже, сьогодні ми поведемо мову на тему «Я гордий тим, що українець», про чарівну золоту сторону всіх людей наших.
Послухайте легенду.
Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці - дисципліну і порядок. Діти Росії - владність, Польщі - здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики...
Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок з червоної калини.
- Хто ти? Чого плачеш? - запитав Господь.
- Я — Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з вдів та сиріт, у своїй хаті нема правди й волі.
- Чого ж ти не підійшла до мене скоріш? Я всі таланти вже пороздавав. Як же зарадити твоєму горю?
Дівчина хотіла вже йти, та Господь бог, піднявши правицю, зупинив її:
- Є у мене найцінніший дар, який уславить тебе на цілий світ. Це - пісня.
Узяла дівчина Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому із ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.
Пісня «За Україну помолімось»
Учитель.
- А з чого для вас починається Україна?
Учні
1. Це та стежина, що йду я ранком в школу нею. Це вулиці і будинки мого рідного села, це береги рідної річки, це голубе плесо ставків, і всі ті кущики і дерева, що разом зі мною співають пісню мого дитинства.
2. Це мама рідна — найближчий порадник, вишитий рушник, а на тім рушникові - святая святих кожної сім’ї – хліб свіжий. Бо, як мовлять народні вуста, коли черствіє хліб, то і душі черствіють.
3. Діалог «Наш рід»
Мама вишиває на білому полотні зелений барвінок, чорнобривці, сині волошки. Навіть маленьку качечку-вутінку вишила.
- Щo це буде, матусю?- питає Івасик.
- Українська святкова сорочечка.
- Чому українська? - допитується Івасик.
— Бо вишиваю такі квіти, які ростуть на нашій землі. А земля наша зветься Україною. І ти - маленький українець.
- А ви, мамо?
- І я українка, і татко, й бабуся, й дідусь. Ми - українського роду і любимо нашу землю, нашу мову, наші квіти.
Вишиванку я візьму,
швидко одягнуся
і піду обніму
я свою матусю.
Учитель.
Щасливі ми, що народишся і живемо у такій чудовій, багатій, мальовничій землі у нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюючись аж до сліз, зачувши рідне слово.
Кожен народ в своєму образі уособлює якогось птаха. Таким птахом для України є лелека. Українці, які роз’їхались по всьому світі, створюють українські діаспори, об'єднуються, зберігають прадавні звичаї, обряди, традиції. А скільки українців кожен день покидає нашу нужденну Україну.
І білокрилими птахами хоч подумки летять у свої оселі до своїх рідних.
Про нашу славну Україну народ склав прислів'я, висловлюючи свою любов до рідної землі, своє зачарування, тугу. Давайте послухаємо прислів'я.
1. Кожному мила своя сторона,
2. Всюди добре, а дома найліпше.
3. Який рід, такий і плід.
4. Рідна земля і в жмені мила.
5. Кожному птаху своє гніздо миле.
6. Мій мир, мій рай, мій рід, Україна, то мій рідний край.
Україна! Країна волі і краси, радощів і печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над якою сяють яскраві зорі щасливого майбутнього. Ви - майбутнє України, То ж своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру, будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю так, як заповідав Великий Тарас, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ і нашу мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність і шановані будемо іншими
Учень.
Я все люблю в своїм краю –
Криницю, звідки воду п'ю,
та повні гомоном ліси
та дзвони срібної роси .
Я все люблю в своїм краю.
Найбільше матінку свою,
Ласкаву, радісну, єдину,
Люблю, як сонце, батьківщину.
Учень.
Тепло своїх долонь, і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю.
Люблю твої ліси, степи, річки й озерця,
Й ліричну пісню лагідну твою.
І українську мову, чарівну й багату.
Та рушники у квітах на стіні.
Люблю наш щедрий рід,
В садочку білу хату
Й рожевий кущ калини при вікні.
Люблю тебе. Вітчизно, мила Україно,
Бо щастя жити ти мені дала.
Для мене ти одна і рідна, і єдина,
Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
Вчитель.
Громадянин України - це ти і я, це люди, які постійно живуть в Україні, люблять її, є патріотами своєї Вітчизни, готові захищати її територію, ідеали, працювати в ім’я розвитку і процвітання, вчитись, удосконалювати свою майстерність, шанувати традиції, бути законослухняними, знати права і обов’язки, добре знати історію Батьківщини, традиції, її мову, бути добрим, чесним, милосердним, працелюбним.
Сьогодні нас чекає незвичайна космічна подорож у світ краси і добра, мрій і сподівань безмежними просторами милої України. Нас чекають труднощі і випробування, але нехай вони вас не лякають.
(Пі музику діти роздивляються маршрут польоту).
Любов – Доброта – Вірність – Мрія – Щастя
Перша зупинка „Любов”
- Щоб подорожувати Україною, давайте ж розберемося: що таке Батьківщина?
Велика Батьківщина починається з маленької домівки, де ви народилися, зі школи, де проходять ваші найкращі роки, з друзів, які зігрівають вас своїм теплом, з тихої казки бабусі, ніжної пісні матусі, доброї поради дідуся.
Учень:
Що таке Батьківщина?
За віконцем калина,
Тиха казка бабусі,
Ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата,
Під тополями хата,
Під вербою криниця,
В чистім полі пшениця,
Серед лугу лелека,
І діброва далека...
Коли любиш ти все це,
І приймаєш у серце,
Як готовий щомиті
Від біди боронити
Кожну в лузі билинку,
Кожну в гаї пташинку,
Значить це – Україна
Має доброго сина.
Вчитель.
Любов до Батьківщини... З чого вона починається?
Все починається з родини. Коли в матері народжується дитинка, вона співає їй колискові пісні, в яких мріє, щоб вона виросла доброю, щирою людиною, здоровою і щасливою. Уявіть себе маленькими і послухайте відому вам колискову пісню.
(Лунає колискова пісня).
- Яка це пісня?
- Про що мріє мама?
- Про що ви думали, слухаючи її? З цього ласкавого слова матусі починається шлях до любові.
- А які колискові мама співала вам? (Діти співають «Котику сіренький»).
- А ще кожна матуся співала дитині забавлянки, щоб вона не плакала. Давайте пригадаємо...
- Ми вже трішки виросли, в ці забавлянки ви можете пограти зі своїми братиками та сестричками. А разом із вашими мамами, рідними ми теж пограємо.
Гра «Впізнай голос» (Дитині зав'язують очі, її кличуть різні мами.
Серед них вона вгадує голос своєї матусі).
Вчитель. Думаю, ви добре знаєте один одного і впізнаєте своїх рідних навіть уночі.
А зараз прийшла черга сказати слова подяки нашим рідним.
Учень,
Як мені вас не любити,
рідний батько, нене.
Та ви мене годували
І дбали про мене.
Батько розуму навчає.
Мати приголубить.
Ніхто мене так на світі
Як вони не любить.
Дай й же ж Боже, щоб я виріс
В школі гарно вчився.
Щоб я батькові і ненці
Добром відплатився!.
Вчитель.
Людське щастя від роду і до роду
Увись росте з коріння родоводу.
І тільки той, у кого серце чуле.
Хто знає, береже минуле
І вміє шанувать сучасне.
Лиш той майбутнє
Вивершить прекрасне.
- Любіть своїх рідних, даруйте їм радість і щастя. Давайте подивимось, що нам подарувала зірочка «Любові» (У скриньці - рушник).
- А для чого дарують рушничок?
У нашого народу існує звичай. Коли з дому далеко ішов син чи батько на війну, в похід, або донька виходила заміж і теж покидала рідний поріг, їм дарували в дорогу рушник, який оберігав у далекій стороні.
(Пісня про рушник).
Рушник. Він пройшов через віки і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею, він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям. Хай символ цей завжди буде в нашій хаті як ознака великої любові і незрадливості.
2-а зупинка «Доброта»
1. Читання уривків оповідання Б. Грінченка «Украла».
2. Бесіда.
- Чому Олександра вкрала хліб?
- Чи праві були діти, засуджуючи її?
- Хто допоміг порозумітися, знайти вихід із цієї ситуації?
- Що вас найбільше вразило?
- Чому навчило це оповідання?
3. Розповідь з елементами бесіди про сусідів. Де б ми не йшли, не їхали, нас завжди оточують люди, яких називають сусідами. Вони бувають різними. Сусіди по квартирі, по парті, сусідами називають і людей, які сидять поруч в автобусі чи в кіно, сусіди, які живуть близько - близькі, далеко - далекі.
У хаті радість, сміх, а раптом - горе. Родина живе далеко. Кого кличуть на допомогу? Сусідів. І вони завжди допоможуть і в біді, і в радості. Недарма кажуть:«Коли біда чи неміч - сусідів клич на поміч». Із сусідами треба жити в мирі та злагоді. А що це значить? Так треба завжди прийти до сусіда на допомогу і не чекати, поки він скаже, щоб ти йому допоміг. Я впевнена, що ви дуже добрі, чуйні сусіди і з вас виростуть добрі люди.
Гра «Я дарую тобі»
(Зірочка «Доброти» дарує нам свічку - символ добра і чистоти, дерев'яну писанку - символ добра).
Діти по черзі передають один одному писанку по колу з побажаннями.
Вчитель. Пам'ятайте, діти! Ми завжди повинні нести іншим світло любові й доброти.
Нехай існує істина стара -
Людина починається з добра.
Пісня « Моя Україна »
3-я зупинка «Вірність»
(У чарівній скриньці - Конституція).
- Що ж таке Конституція?
Ст. 10. Державною мовою в Україні є українська мова.
Вчитель. А якщо в народу є своя мова, то є і сам народ. У нас є непорушна територія 603,7 тис. кв. м.
Ст. 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, все, що знаходиться на нашій землі є об'єктами права власності українського народу.
- Яка столиця нашої держави?
- Які великі міста, ріки?
- В якому селі живете?
- Які ви знаєте символи України, що вони означають?
Вчитель. Наша держава несе всім світло мира, любові, добра і злагоди. Ми, українці, ідемо в світ радими від того, що маємо свою державу, волю, рідну мову. І кожен із нас пов'язує свою долю з Україною. Для неї ми живемо, для її процвітання і блага. Буде багата держава, будемо краще жити і всі ми.
Разом.
Ми вчимося сьогодні у школі
І гартуємо наші серця.
З рідним краєм пов'язуєм долі,
Будем вірні йому до кінця.
4-а зупинка «Мрія»
(В скрині - кленовий листочок). Свою мрію запишіть одним словом на аркуші. Повісьте на наше дерево мрій, поясніть, про що мрієте.
- Про що мріють наші гості?
Вчитель. А я мрію про те, щоб всі ваші мрії здійснилися.
Лірична хвилинка (учні зачитують вірш)
Я – українець вірою і кров’ю.
Моє коріння тут по всій землі.
Воно моє і відчиняється з любов’ю,
А я страждаю болями її.
Я – українець, син народу того,
Що відвикає нині від ярма.
Я не скорюся, я молюся Богу
І вірю в те, що все це недарма.
Я – українець, смутком оповите
Моє кохання, як гірке вино.
Моя рідня розкидана по світу,
Як буйним вітром золоте зерно.
Я – українець. Цього не відняти,
В моїй душі співають солов’ї,
Бо ви такі, мої ви мамо й тато,
Й такими будуть правнуки мої.
Вчитель. А зараз трішки пограємось і побачимо чи знаєте ви Україну та українську мову.
«Яка чудова українська мова»
1.Транслітерація – гравці кожної команди по черзі називають букви в слові:
І команді - слово «обладнання»
ІІ команді – «маленький».
2.Переклад з російської - кожному члену команди, крім капітана:
- больной гриппом (хворий на грип)
- опоздал на урок (запізнився на урок)
- умная собака (розумний собака)
- остановиться через минуту (зупинитися за хвилину)
- острая боль (гострий біль)
- сильный насморк (сильний нежить).
3.Пояснення слова – кожній команді дається 3 варіанти тлумачення слова, один з яких правильний. Гравці повинні назвати правильну відповідь.
/ велика ложка
Леміш - частина плуга (правильна відповідь – «Читанка» -3кл.)
\ українська страва
/ ім’я дівчини
Раїна - різновид тополі (правильна відповідь)
\ рана від порізу
«Вірю – не вірю»
Кожному учаснику задають по одному питанню – 1 бал.
1.Чи вірите, що є такі квіти кульбабки та куль дідки? (Ні)
2.Чи вірите, що соком калини можна лікуватися від простудних захворювань і від авітамінозі? (Так)
3. - що сич заморожує на зиму в дуплі, як у холодильнику, мишей і птахів? (Так). У одного сича в дуплі знайшли 2 кг лісових мишей заморожених.
4. – що в Карпатах ростуть смереки? (Так).
5. – що ведмідь любить поласувати мурахами? (Так). Він розриє мурашник, покладе туди лапу, мурахи налізуть на лапу, тут він їх і злиже.
6. – що від отрути змій людина отримує найцінніші ліки? (Так)
7. – що в Кримських горах найвищий водоспад України висотою 98 м? (Так)
8. – що ластівка за літо з’їдає близько мільйона комах? (Так)
9. – що восени треба спалювати опале листя, щоб зима не була занадто сувора? (Ні).
10. – що шпаки, жайворонки, ластівки, солов’ї з нашої країни летять зимувати в Африку? (Так).
Ерудити команди
Всій команді задається питання, а хто знає, той відповідає. Якщо гравці однієї команди не відповідають, тоді відповідає інша команда.
ДЛЯ ПЕРШОЇ КОМАНДИ
1. Коли святкуємо День Знань?
2. Коли святкуємо Різдво Христове?
3. Про кого так кажуть: «пише, як курка лапою»?
«робить із мухи слона»?
4. Продовж прислів’я «Пташка красна пір’ям, а...» (людина знанням).
5. Відгадай яка страва?(команді на стіл виносять страви: гречану кашу, куліш, плов.) – Показати в якій тарілці куліш.
ДЛЯ ДРУГОЇ КОМАНДИ
1. Коли святкуємо Новий Рік?
2. Коли святкуємо День Української Армії?
3. Про кого так кажуть: «як з гуся вода»?
«як кіт наплакав»?
5. Продовж прислів’я «При сонечку тепло, при...» (матері добре).
6. Відгадай яка страва?( (команді виносять стави: булки, галушки, пампушки.) Показати пампушки.
Славетні українці
Капітани отримують картки з прізвищами відомих людей, давши характеристику і не називаючи особи пояснюють, хто ця людина.
Капітану жовтих: Капітану синіх:
Богдан Хмельницький Кий, Щек, Хорив
Леся Українка Тарас Шевченко
Сергій Бубка Андрій Шевченко Айвазовський Ілля Рєпін
Віктор Янукович Микола Азаров
Софія Ротару Настя Каменських
Василь Сухомлинський Наталія Федорівна (директор школи)
Моя Батьківщина – це вишеньки цвіт,
І верби над ставом, й калина.
Моя Батьківщина – це мрії політ,
Це рідна моя Україна!
Моя Батьківщина – це наша сім'я,
Затишний куточок і хата.
Це мама, татусь, сестричка і я,
Всі рідні і друзів багато.
Під час читання віршів тихо звучать записи пісень про Україну
Моя Батьківщина – це злагода й мир,
Та небо бездонне й чудове.
Це пісня чарівна, що лине до зір,
Й дитинство моє світанкове.
Моя Батьківщина – ліси і поля.
Від них в нас і радість, і сила.
Це та найсвятіша і рідна земля,
Що кожного з нас народила.
Є багато країн на землі,
В них озера, річки і долини...
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди – Батьківщина.
Є багато квіток запашних,
Кожна квітка красу свою має,
Та гарніші завжди поміж них
Ті, що квітнуть у рідному краї.
Знаєш ти, що таке Батьківщина?
Батьківщина – це ліс осінній,
Це домівка твоя і школа,
І гаряче сонячне коло.
Батьківщина – це труд і свято,
Батьківщина – це мама й тато,
Це твої найщиріші друзі,
І бджола у веснянім лузі.
Батьківщина – це рідна мова,
Це дотримане чесне слово...
Пісня « Лелеченьки »
5-а зупинка «Щастя» (У скриньці - чарівна паличка).
Вчитель. Наша подорож завершується. Перед вами велике, неосяжне зоряне небо України. Вивчайте його, бо багато на небі зірок, а значить, багато шляхів, щоб стати справжнім патріотом, гідним громадянином України, знайти своє щастя.
Хай вам, любі діти, сонечко сміється,
А погане - хай минеться.
Хай щастить вам, діти, всюди! Хай ростуть з вас добрі люди!